На фотографії зображена булочка. Яка чудова єдність форми і змісту! Так скоро і повіриш, що кулінари і взагалі працівники громадського харчування теж можуть називатися геніями і творцями, котрі творять справжні шедеври! Яке глибоке розуміння суті зображеного предмета! Яке проникнення, яке віртуозне подолання опору матеріалу! Пекар, котрий створив цю булочку, — справжній митець! :))))

Фото з ЖЖ Артемія Лебєдєва

Правильне розуміння потихеньку починає проникати навіть на телебачення. І цього не уникнути.

Нарешті для широкої аудиторії була висловлена думка, що вітаміни хоч і важливі, але вони не мають головного значення, незважаючи на те, що в суспільстві все ще прийнято вважати саме вітаміни основним атрибутом живої рослинної їжі. Напевно, ця думка буде зберігатися досить довго в силу суспільної інерції спокою, але факт існування подібного відео вселяє великий оптимізм.

Життя багатше, ніж про нього думають дієтологи, і вітаміни — це лише невелика частина з усього необхідного для нормального функціонування людини. І навіть ензими, живі ферменти, про які розповідається в цьому короткому ролику, — це ще далеко не все, хоч у відео ведучі й обмежилися згадкою тільки про них. Життя — це комплекс, дуже складний і неповторний, і відокремлювати одну від одної його частини — чи то ензими чи вітаміни — значить, спотворювати дійсність.

Але говорити про ензими, про живі ферменти, тобто порушувати питання про саме життя — це вже багато. Це вже ближче, це вже тепліше. І не варто іронізувати над тим, що ця передача — для блондинок. Це якраз і добре. Пора виносити на загальне обговорення питання здоров'я. Інакше якщо ми не візьмемо відповідальності за своє здоров'я в свої ж руки, про нього подбають чужі дядьки й тітки, які переслідують цілі, що не завжди збігаються з нашими.

Як виявилося, людина — частина природи. Причому невід'ємна. Не можна відмежуватися від природи високим парканом, а від її розуміння — звичними стереотипами. Так чи інакше з нею розмовляти доведеться. А для того, щоб ця розмова не закінчилося плачевно для людини, потрібно природу розуміти.

Одна з частин природи, яка була дана людині для того, щоб та могла спостерігати за нею і, відповідно до результатів спостереження, вибудовувати свою лінію поведінки в цьому житті, — тваринний світ. І не треба думати, що людина окремо, а тваринний світ — окремо. Людина — частина тваринного світу, тому саме в ньому можна знайти відповіді на всі запитання, що нас цікавлять. Зараз нас цікавить конкретно питання здоров'я.

Часто говорять, що людині брати приклад з травоїдних тварин не слід — надто вже вона відрізняється від слона, коня чи корови (до речі, тоді чому молоко людини і корови вважається сумісним?). Слон вегетаріанцями наводиться як приклад організму, що створює своє величезне тіло з трави, а не з м'яса. Існування слона та інших травоїдних демонструє принципову можливість природи створювати м'ясо з рослин. І якщо деякі вважають, що людина в цьому сенсі відстає від слона і не здатна на такий синтез, то можна звернути увагу на більш схожі з людиною організми — мавп. Хто не хоче порівнювати себе з мавпами в наукових цілях, той може далі не читати, а піти на кухню і засмажити труп кролика, який, до речі, теж синтезує своє «смачне» тіло тільки з трави.

Самое главное и самое ужасное, что наследуют дети от родителей, — это не хромосомы, а привычка жрать смерть, которая прививается с молоком матери в прямом смысле этих слов.

Нещодавно в безневинній газетній статті про те, чим українці планують вбитися і самознищитися на Новий рік, мою увагу привернули такі рядочки:

«Мої малі не надто люблять м’ясні страви, — розповідає 29-річна вінничанка. — Щоб задурити, треба якісь жарти видумувати. «Торби з подарунками» поза конкуренцією». Далі йде рецепт страви з м'яса.

Мені відразу пригадалися приклади з власного дитинства, як же дорослі таки змушували нас жерти те, що самі жерли. Що вони тільки не вигадували!!!

Деяких дітей мами з ложечки навіть до 10 років годують, аби тільки ті їли супи і каші.

Дитя ж не знає, що воно прийшло у світ, де панує споживацтво і де всім конче необхідні його хвороби. Воно від природи тягнеться до живої їжі. А батьки роблять усе, щоб зайвий раз не дати дитині якусь морквину (бо вона, бачте, брудна) і оголошують цитрусові поза законом. Наслухавшись порад лікарів, батьки день і ніч готові запихати своїх спиногризів помийними сумішами і консервами, які чомусь вважаються дитячою їжею.

Про шкоду, якої дітям завдає стравоманська жратва, можна писати і писати — це невичерпна тема, і я ще не раз, напевно, до неї повернуся.

Сьогодні пропоную Вам РЕЙТИНГ найпоширеніших засобів, які батьки використовують, щоб зробити зі своїх дітей стравоманів. Приклади взяті з різноманітних сайтів і форумів для мам. Як виявилось, небажання їсти є однією з найголовніших проблем, яку діти створюють своїм батькам. Іншою проблемою є хвороби.

Друзі!

Вітаємо вас із Новим роком!

Бажаємо завжди вірити власному розуму і власному серцю.

syromono.info

Сьогодні сироїдіння здається багатьом «новинкою» серед систем харчування. Головним чином через те, що ми майже нічого не знаємо про сироїдіння в минулому. І не тому, що його ніхто не практикував. А тому, що історію сироїдіння ніхто спеціально не досліджував. Поки що ми можемо лише здогадуватися, скільки серед простих, звичайних людей було «диваків», які не їли нічого, що проходило термічну обробку.

Що стосується видатних особистостей минулого, то тут також не все відомо, адже мало хто з дослідників звертає увагу на такі аспекти, як спеціальна дієта чи спеціальна система харчування тієї чи іншої видатної історичної особи.

Проте і з цього правила, як виявляється, є винятки. Надто — коли «дивна» система харчування стає частиною філософської системи відомої людини і таким чином стає «задокументованою».

У тих, хто цікавиться сироїдінням, у зв'язку з настанням холодів часто виникає запитання: що їсти сироїду взимку?

Так, взимку на сироїдінні справді набагато складніше, ніж влітку, особливо для початківців — і вибір продуктів менше і самі продукти дорожче. Тим не менш, взимку теж можна прожити досить непогано.

Так що ж конкретно їсти?

Насамперед, король фруктів наших широт — яблуко. Яблука недорогі (якщо не купувати заморських — а їх купувати не слід) і вони добре насичують. Рідше можна зустріти груші. Вони теж чудові.

Традиційні в зимовий час цитрусові — мандарини, апельсини, грейпфрути та інші. Менш ситні, але дуже гарні для сніданку.

Овочі — морква, капуста, редька, буряк. Дешево і сердито.

Горіхи і проростки доступні цілий рік — волоський горіх, арахіс, зерна соняшнику, мигдаль, фундук, проростки пшениці, нуту, машу та інші.

«На десерт» — екзотика — ананаси, кокоси, шарони, банани, хурма.

Цілком достатньо, щоб прикрасити навіть новорічний стіл.

Хоча про класичний новорічний «стіл» мова, звісно ж, не йде. Адже сиромоноїди за один прийом їжі їдять тільки один продукт.