Люди, які їдять клей. Вони навколо. Їх кількість стрімко зростає. Їх уже майже 7 мільярдів. Вони щодня їдять клей. Не пропустіть! Скоро в кінотеатрах! Хіт сезону — фільм жахів «КЛЕЙ»
За мотивами книг Арнольда Ерета
Борошно, молоко, яйця, мармеладка, холодець... Якщо у вас ці речі викликають слиновиділення — значить, ви пожирач клею. Тому що це не продукти, а справжні склеювачі ваших нутрощів.
Борошняний клейстер. Його використовують для обклеювання кімнат шпалерами.
Клей із крохмалю. Крохмаль заздалегідь замішують з невеликою кількістю холодної води до тих пір, поки не зникнуть усі грудочки. Якщо крохмаль брудний, то додають ще деяку кількість води і проціджують через сито. Потім у крохмаль наливають при ретельному помішуванні окріп, ставлять посуд з клейстером на вогонь і підігрівають до утворення прозорої маси. Таким же способом готують клейстер і з борошна (пшеничного, житнього тощо).
У Стародавньому Римі для наклеювання золотої фольги на папір використовували яєчний жовток.
Сирий яєчний білок також чудовий клей.
Стародавні живописці використовували казеїн, щоб зв’язати пігменти у темперних фарбах. Для виробництва клею вони брали звичайний творог.
Перші патенти на казеїнові клеї були видані 1850 року. Широкого промислового поширення на межі XX ст. набули клеї на основі казеїну і вапна.
Столярний клей. Столярні клеї отримують з різної сировини і вони розрізняються за складом. Проте всі вони тваринного походження. Столярний клей простий у використанні і дуже надійний. Якщо розірвати бруски міцної деревини, склеєні столярним клеєм, то руйнуватиметься деревина, а не клейовий прошарок.
Столярний клей можна зварити з кісток. Основна сировина в цих клеях - колаген. Колаген входить до складу колагенових волокон сполучних тканин: сухожиль, зв’язок, хрящів, а також шкіри та кісток. При нагріванні у воді при 80-90°C колаген поступово перетворюється на глютин (у побуті він більше відомий під назвою желатин). Розбавлені кислоти значно прискорюють процес варіння. Бульйон також розливають, охолоджують, розрізають на пластини і сушать. Колір пластин глютинових клеїв коливається від чорного до світло-коричневого. Нормальним кольором є світло-коричневий.
Таким чином, глютиновий клей і желатин — це одне і те саме. Харчовий желатин отримують з добірної сировини і на відміну від клею його ретельно очищають. Желатин — це холодці, желе, торти, цукати, мармелад, цукерки, йогурти, жуйки.
Глютинові клеї мають характерну особливість — під впливом різних речовин (наприклад, солей хрому, алюмінію, заліза тощо) вони стають нерозчинними у воді.
Кістяний клей
Його отримують з кісток крупних хребетних тварин і кісткових відходів. Для цього кістки дроблять, знежирюють, а потім варять. Клейовий бульйон, що містить 10...20% клею, відстоюється, освітлюється фільтруванням, іноді вибілюється і випаровується у вакуум-апаратах до 30...40% вмісту клею. Далі переробляється на пластини, як і попередні.
Риб'ячий клей
Риб'ячий клей вищих сортів отримують розмочуванням у теплій воді або у вапняному молоці внутрішньої оболонки плавального міхура риб. Для цього плавальний міхур розрізають уздовж і ретельно промивають, зіскоблюючи зовнішній шар і кровоносні судини. Оболонку розпрямляють на дошках і сушать на сонці внутрішньою стороною вгору. Висохлі пластинки плавального міхура легко діляться на внутрішню плівку (клеєну) і зовнішню (сдірік). Клеєну стопками складають під прес, сушать і в'яжуть у пачки.
Вищі сорти риб'ячого клею застосовують у кулінарії для освітлення каламутних рідин. Риб'ячим клеєм освітлюють (обклеюють) вина, роблячи їх прозорими.
Для нижчих сортів риб'ячого клею використовують відходи - риб'ячі кишки, голови, луску, кістки і навіть невеликі цілі рибини. Сировину обробляють спочатку слабкою соляною кислотою, а потім розварюють у воді. Отриманий бульйон фільтрують і переробляють в плитки, як і інші столярні клеї.
Сьогодні інші виробництва використовують столярний клею більше, ніж деревообробна промисловість. Наприклад, у текстильній промисловості їм шліхтують (просочують) нитки для підвищення зносостійкості, за його допомогою виготовляють абразивні круги і наждачні шкірки.
Казеїновий клей
Він так само, як і столярний клей, досить часто використовується в домашньому господарстві. Казеїн — сухе пористе зерно біло-жовтого кольору, що виробляється зі знежиреного коров'ячого молока при обробці сичужним ферментом або кислотами як мінеральними, так і органічними.
Казеїн не розчиняється у поширених органічних розчинниках, а у воді лише набухає.
При слабкому підлуговуванні водного розчину казеїн легко розчиняється і утворює в'язкий розчин високої склеювальної здатності.
Казеїновий клей водостійкий. Його успішно застосовують для склеювання деревини в меблевому виробництві і будівництві. У взуттєвій промисловості він використовується для приклеювання картону до задників, для склеювання і промазки устілок. Величезна кількість казеїнового клею витрачається в поліграфічній промисловості.
Копіпаст звідси.
