Люди, які їдять клей. Вони навколо. Їх кількість стрімко зростає. Їх уже майже 7 мільярдів. Вони щодня їдять клей. Не пропустіть! Скоро в кінотеатрах! Хіт сезону — фільм жахів «КЛЕЙ»

За мотивами книг Арнольда Ерета

Борошно, молоко, яйця, мармеладка, холодець... Якщо у вас ці речі викликають слиновиділення — значить, ви пожирач клею. Тому що це не продукти, а справжні склеювачі ваших нутрощів.

Борошняний клейстер. Його використовують для обклеювання кімнат шпалерами.

Клей із крохмалю. Крохмаль заздалегідь замішують з невеликою кількістю холодної води до тих пір, поки не зникнуть усі грудочки. Якщо крохмаль брудний, то додають ще деяку кількість води і проціджують через сито. Потім у крохмаль наливають при ретельному помішуванні окріп, ставлять посуд з клейстером на вогонь і підігрівають до утворення прозорої маси. Таким же способом готують клейстер і з борошна (пшеничного, житнього тощо).

У Стародавньому Римі для наклеювання золотої фольги на папір використовували яєчний жовток.

Сирий яєчний білок також чудовий клей.

Стародавні живописці використовували казеїн, щоб зв’язати пігменти у темперних фарбах. Для виробництва клею вони брали звичайний творог.

Перші патенти на казеїнові клеї були видані 1850 року. Широкого промислового поширення на межі XX ст. набули клеї на основі казеїну і вапна.

Столярний клей. Столярні клеї отримують з різної сировини і вони розрізняються за складом. Проте всі вони тваринного походження. Столярний клей простий у використанні і дуже надійний. Якщо розірвати бруски міцної деревини, склеєні столярним клеєм, то руйнуватиметься деревина, а не клейовий прошарок.

Столярний клей можна зварити з кісток. Основна сировина в цих клеях - колаген. Колаген входить до складу колагенових волокон сполучних тканин: сухожиль, зв’язок, хрящів, а також шкіри та кісток. При нагріванні у воді при 80-90°C колаген поступово перетворюється на глютин (у побуті він більше відомий під назвою желатин). Розбавлені кислоти значно прискорюють процес варіння. Бульйон також розливають, охолоджують, розрізають на пластини і сушать. Колір пластин глютинових клеїв коливається від чорного до світло-коричневого. Нормальним кольором є світло-коричневий.

Таким чином, глютиновий клей і желатин — це одне і те саме. Харчовий желатин отримують з добірної сировини і на відміну від клею його ретельно очищають. Желатин — це холодці, желе, торти, цукати, мармелад, цукерки, йогурти, жуйки.

Глютинові клеї мають характерну особливість — під впливом різних речовин (наприклад, солей хрому, алюмінію, заліза тощо) вони стають нерозчинними у воді.

Кістяний клей

Його отримують з кісток крупних хребетних тварин і кісткових відходів. Для цього кістки дроблять, знежирюють, а потім варять. Клейовий бульйон, що містить 10...20% клею, відстоюється, освітлюється фільтруванням, іноді вибілюється і випаровується у вакуум-апаратах до 30...40% вмісту клею. Далі переробляється на пластини, як і попередні.

Риб'ячий клей

Риб'ячий клей вищих сортів отримують розмочуванням у теплій воді або у вапняному молоці внутрішньої оболонки плавального міхура риб. Для цього плавальний міхур розрізають уздовж і ретельно промивають, зіскоблюючи зовнішній шар і кровоносні судини. Оболонку розпрямляють на дошках і сушать на сонці внутрішньою стороною вгору. Висохлі пластинки плавального міхура легко діляться на внутрішню плівку (клеєну) і зовнішню (сдірік). Клеєну стопками складають під прес, сушать і в'яжуть у пачки.

Вищі сорти риб'ячого клею застосовують у кулінарії для освітлення каламутних рідин. Риб'ячим клеєм освітлюють (обклеюють) вина, роблячи їх прозорими.

Для нижчих сортів риб'ячого клею використовують відходи - риб'ячі кишки, голови, луску, кістки і навіть невеликі цілі рибини. Сировину обробляють спочатку слабкою соляною кислотою, а потім розварюють у воді. Отриманий бульйон фільтрують і переробляють в плитки, як і інші столярні клеї.

Сьогодні інші виробництва використовують столярний клею більше, ніж деревообробна промисловість. Наприклад, у текстильній промисловості їм шліхтують (просочують) нитки для підвищення зносостійкості, за його допомогою виготовляють абразивні круги і наждачні шкірки.

Казеїновий клей

Він так само, як і столярний клей, досить часто використовується в домашньому господарстві. Казеїн — сухе пористе зерно біло-жовтого кольору, що виробляється зі знежиреного коров'ячого молока при обробці сичужним ферментом або кислотами як мінеральними, так і органічними.

Казеїн не розчиняється у поширених органічних розчинниках, а у воді лише набухає.

При слабкому підлуговуванні водного розчину казеїн легко розчиняється і утворює в'язкий розчин високої склеювальної здатності.

Казеїновий клей водостійкий. Його успішно застосовують для склеювання деревини в меблевому виробництві і будівництві. У взуттєвій промисловості він використовується для приклеювання картону до задників, для склеювання і промазки устілок. Величезна кількість казеїнового клею витрачається в поліграфічній промисловості.

Копіпаст звідси.

Мы запустили свои первые баннеры. Вот так они выглядят:

Код этого баннера:

<a href="http://syromono.info/ru/page/monotrofnoe-syroedenye" target=_blank><img src="http://syromono.info/files/images/banners/banner_syromono_468_60.jpg" width=468 height=60 alt="У всех болезней одна причина?" border=0></a>

Код:

<a href="http://syromono.info/ru/page/monotrofnoe-syroedenye" target=_blank><img src="http://syromono.info/files/images/banners/banner_syromono_160_60.jpg" width=160 height=60 alt="У всех болезней одна причина?" border=0></a>

Баннеры сделала одна замечательная сыроедка, за что ей огромное спасибо!

Баннеры посылаются на этот материал. Можно, конечно, делать ссылки на другие статьи.

Если у кого-то возникнут идеи и особенно уже конкретное воплощение - ждём ваших писем на syromono.info@gmail.com.

Спасибо.

Як багато батьки, у котрих дитина потрапила в біду, готові зробити заради її порятунку? Напевно, дуже багато. Напевно, вони не вагаючись готові віддати за дитину життя, розпродати все майно, зрештою навіть жебрати в метро і зазнавати інших принижень. Усе своє життя вони готові будуть присвятити справі порятунку дитини, всю енергію, всі можливі і неможливі ресурси кинути на боротьбу. Загалом, важко навіть уявити таку жертву, на яку нещасні батьки не погодилися б заради здоров'я свого сина чи дочки.

Тим не менше, жертва, на яку більшість батьків ні за що не підуть навіть заради порятунку дитя, існує. Перед нею блякне життя дитини, порівняно з нею навіть воно не має цінності. Ця жертва, з якою рідко хто наважиться розпрощатися, — звичайнісінькі життєві стереотипи, якими керуються практично всі в нашому суспільстві. Саме вони змушують людину перекладати відповідальність на чужих людей, знімаючи її з себе: «Ох, ми зробили все, що змогли».

Нічого вони не зробили. Вони, особисто, а не лікарі, вони взагалі нічого не зробили, крім того, що, по-перше, довели дитину до хвороби, по-друге, віддали її в чужі руки, що отруїли її хіміотерапією, після чого виникла необхідність у дорогій операції за кордоном з пересадки кісткового мозку або ще чого. Чому вони не перейнялися питанням, чи є можливість вилікуватися самим, без «допомоги» офіційної медицини? Чи виник у них невловний здогад, що невиліковною їхню хворобу назвали люди, які навіть прищі вилікувати не здатні?

Чи зробили вони, замість того, щоб стояти в переході (відкривати сайти, давати оголошення і т.д., і т.д.) і збивати з жалісливих і нерозумних громадян копійки, хоча б одну спробу самостійного вивчення проблеми? Чи запитали у лікарів, який шанс на виживання після операції? Або їм просто не сказали, що ці шанси практично дорівнюють нулю? А ті поодинокі «щасливчики», природний імунітет яких дасть змогу їм вибратися з цієї смертельної халепи, залишаться на все своє коротке життя каліками, вимушеними приймати імунодепресанти. Вони про це поцікавилися?

У сучасному інформаційному світі соромно не користуватися його благами. Хто цього не робить, той справедливо страждає. Але тут ситуація інша — діти ж іще не можуть самі працювати з цією інформацією, отримувати її, аналізувати. Вони не винні, і страждати не мусять. А батьки, в основному, є найголовнішою небезпекою для своєї дитини, хоча за природою призначені для її захисту. Батькам має бути відомо, що зараз уся необхідна для життя інформація перебуває у відкритому доступі, в тому числі і та, що дасть можливість повністю вилікувати всі ці лейкози, раки, саркоми та інші пиздецоми. Ці так звані «вироки» лікуються звичайним сироїдінням або (у крайньому випадку) голодуванням, якщо, звісно, дитина ще не вбита хіміотерапією. Та й тоді шанс на успіх зберігається, на відміну від того, що може запропонувати офіційна медицина — майже нуль шансів на життя і рівно нуль шансів на подальше здоров'я.

Зрозуміти це, значить, реально врятувати дитину. Раз і назавжди. Без знищення організму хіміотерапією, без операцій за € 100000, без подальшого вживання імунодепресантів і неминучої тяжкої смерті.

Але саме заради розуміння цих простих істин потрібно відмовитися від звичних схем, «як жили цілі покоління». Хоча як вони жили і як зараз живуть — ми знаємо і бачимо. І ми так не хочемо.

За фактом батькам потрібно не здоров'я дитини, а виправдання перед суспільством, мовляв, «Подивіться, як ми старалися! Ми не винні, що нічого не вийшло!» Але насправді вони винні повністю у всьому. І особливо в хворобі дитини. Чи вони думають, те, що сталося — випадковість? Пора зрозуміти, що в цьому світі нічого не відбувається без причини — така його властивість, закон. Хоча офіційна медицина хоче переконати вас у зворотному, кажучи, що хвороба може трапитися з кожним. Неправда. З дітьми, батьки яких контролюють їх харчування, не допускаючи вживання невластивою людині їжі (а це все, крім сирої рослинної), нічого статися не може за визначенням.

Беріть приклад зі здорових людей, їх уже досить багато, а не з тих, хто стверджує, що всі схильні до ризику, і причина цього ризику незрозуміла. Насправді вона давно визначена, в тому числі цією ж офіційною наукою — просто потрібні дослідження батькам невідомі: по-перше, тому що вони не цікавляться, по-друге, ці знання не афішують, інакше дуже важко буде збирати з тупоумних батьків по сто тищ євро за операцію (платна смерть). Усе в цьому світі має точну причину. У тому числі і хвороба дитини. Майже завжди ця причина визначається елементарно просто. Майже завжди це те «харчування», яке вважається правильним і яким батьки пхають свого сина чи дочку.

Тому відгукуватися на благання про допомогу (якщо, звісно, це не травма дитини) категорично не слід. Все одно ці гроші підуть на третій «Бентлі» для хірурга в Німеччині, а дитина в кращому разі залишиться калікою, причому на нетривалий час. Вам ці гроші потрібніші — яблучок своїй дитині купити, щоб вона не потрапила в таку ж ситуацію.

А батьки, що навчилися постити в ЖЖ, створювати сторінки Вконтакті, нехай навчаться користуватися Ґуґлом. І тоді дитина буде жити і радіти. Точно так само, як і ті щасливі діти, яким не загрожує нічого подібного.

Фруктоїд Арсеній (fruktoed) рекламує перший російськомовний сайт про фруктоїдіння.

Фруктоїдіння (фрутаріанство) — різновид сироїдіння, за якого в їжу вживаються тільки фрукти. Фруктоїди вважають фрукти максимально людською їжею, на відміну від коренеплодів, трав, горіхів, грибів. Фруктами у фрутаріанстві називаються плоди, що зав'язалися з квітки, тому навіть такі продукти, що традиційно вважаються овочами, як помідор, огірок або навіть баклажан, з точки зору фрутаріанства — теж фрукти.

На цьому ж сайті розміщено в повному обсязі інтерв'ю (навіть три) фрутаріанця Річарда Блекмена, яке настільки чудове, що ми не втрималися і перепостили собі.

Черговий удар Управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських препаратів (Food and Drug Administration, FDA) в дивній війні з наукової свободою слова: FDA направило лист з попередженням президенту та генеральному директорові Diamond Foods про те, що фірмові пакети з очищеними волоськими горіхами «порушують Закон про продовольство, медикаменти й косметику».

Чому? Як пояснює у своїй чудовій статті-розслідуванні Білл Фалун, співзасновник Фонду продовження життя, компанія Diamond Foods, виробник і дистриб'ютор горіхів, посміла на своєму сайті перерахувати деякі переваги для здоров'я волоських горіхів. FDA говорить, що волоські горіхи були представлені в такому світлі, в якому їх можна розцінювати як медикаменти, тому що ці продукти призначені для запобігання, ослаблення або лікування хвороб.

Іншими словами, якщо ви говорите, що якась їжа є здоровою і може захистити від серцевих захворювань, полегшити артрит або запалення, ваші слова дивним чином перетворюють їжу на ліки, і це незаконно.

Журнал Life Extension опублікував понад 57 статей, що описують переваги волоських горіхів для здоров'я, кожна стаття підтверджується великою кількістю наукових посилань. Тим не менш, FDA стверджує, що волоські горіхи «як правило, не визнаються в якості безпечних та ефективних», тому «несанкціоновані заяви про здоров'я», зроблені виробником, роблять волоські горіхи продуктом невідомого виробництва, що дає можливість уряду «вилучити або заборонити»!

Що наука говорить про волоські горіхи

Як зазначає Білл Фалун (кожна заява посилається на наукові журнали та інші публікації):

- У тих, хто споживає волоські горіхи, різко знижується кількість серцево-судинних захворювань.

- Волоські горіхи забезпечують унікальне поєднання поліненасичених жирних кислот (у тому числі омега-3) і таких поживних речовин, як гамма-токоферол, корисних для серця.

- Навіть помірне споживання горіхів забезпечує значне скорочення небезпечного низькощільнісного ліпопротеїнового холестерину (LDL) і підвищення профілю ліпопротеїдів.

- Волоські горіхи захищають від ішемічної хвороби серця й атеросклерозу, тому що вони містять такі важливі поживні речовини, як аргінін, поліфеноли й омега-3 жирні кислоти.
Національна бібліотека медичної бази даних містить понад 35 рецензованих опублікованих робіт, які підтверджують, що волоський горіх покращує здоров'я судин і може знизити ризик серцевого нападу, але FDA, федеральне агентство, відповідальне за охорону здоров'я американців, безсумнівно, більш схильне захищати права фармацевтичних виробників. Уявіть, що станеться з їхніми прибутками, якщо всі будуть їсти горіхи для підтримки здоров'я серця замість дорогих ліків!

Білл Фалун звертає увагу на те, що багатослівні фрази в попереджувальному листі FDA на адресу виробника волоських горіхів «ясно дають зрозуміти, що FDA не розглядає основоположні наукові дані, коли піддає цензурі правдиві і такі, що не вводять в оману, дані про здоров'я».

Крім того, Фалун продовжує: «FDA направило низку листів з попередженням компаніям, що виробляють харчові продукти, які запобігають розвитку атеросклерозу. FDA грубо вимагає у цих компаній припинити інформування громадськості про науково підтверджену користь для здоров'я цих продуктів».

Цим грубим порушенням закону з боку FDA передували напади на виробників вишень. Тоді виробники вишень цитували прекрасні наукові дослідження, проведені в таких місцях, як Гарвард, про те, що вишні знижують запалення і біль. FDA направило лист із забороною, в якому містилися погрози застосування юридичних санкцій, у тому числі таких, як арешт, якщо це чесне розповсюдження наукових досліджень не буде припинене негайно.

Чим керується FDA? Чому грубо ігнорує свою місію просвітництва населення і зміцнення здоров'я? Чому діє як неосвічений хуліган?

Картопляні чипси... як здорове харчування?

Фалун звертає увагу на Frito-Lay, дочірню компанію гіганта PepsiCo, що виробляє продукти харчування і безалкогольні напої (Pepsi-Cola®), як приклад дивних подвійних стандартів, що застосовуються у FDA. Frito-Lay продає на $12 млрд за рік таких продуктів, як Lays®Potato Chips, Doritos®, Tostitos®, Cheetos® і Fritos®.

Ви швидше за все не вважаєте ці глибоко прожарені закуски корисними для себе, але, каже Фалун, FDA без проблем дозволяє сайту Frito-Lay заявляти таке:

Закуски Frito-Lay починаються зі справжніх, вирощених на фермі інгредієнтів. Ви будете здивовані, як багато хороших складових входить у ваші улюблені закуски. Наприклад, чудова картопля, що містить натуральний вітамін С і необхідні мінерали. Або кукурудза, один із найпопулярніших у світі злаків, що містить тіамін, вітамін B6 і фосфор — речовини, необхідні для здоров'я кісток, зубів, нервів і м'язів.

І це не тільки очевидні інгредієнти. Наша натуральна соняшникова, кукурудзяна та соєва олія містить гарні поліненасичені і мононенасичені жири, що допомагають знизити «поганий» холестерин (LDL) і підтримати рівень «хорошого» холестерину (HDL) в крові, що сприяє здоров'ю серця. Навіть сіль, що споживається помірно як частина збалансованої дієти, має важливе значення для організму.

Іншими словами, компанія Frito-Lay без будь-яких наслідків для себе має можливість робити заяви про здоров'я у зв'язку зі смаженої їжею їжею, яка виробляється нею, й одночасно суперечити при цьому реальним науковим дослідженням, але Diamond не може озвучити науково обґрунтовані твердження про очищені волоські горіхи, прекрасну для здоров'я їжу. Як зазначає Фалун: «Для FDA дозволяти компанії Frito-Lay говорити про користь для серця її калорійних закусок і одночасно забороняти виробникам горіхів робити науково обґрунтовані твердження — рівнозначно зраді американського народу в частині його здоров'я. Факт у тому, що волоські горіхи — це здорова їжа, тоді як вуглеводи, обсмажені в жирі, — ні. FDA дозволяє компаніям, які продають продукти, що викликають хвороби, вводити громадськість в оману, придушуючи при цьому поширення наукових публікацій, які пройшли експертну оцінку».

Переклад - http://syromono.info/

Джерело

Цікавий абзац був знайдений нами в книзі відомого перуанського письменника Маріо Варгаса Льоси «Листи молодому романісту» [наші коментарі у квадратних дужках].

Щоб більш наочно пояснити свою думку, скажу, що Ви якоюсь мірою уподібнилися відомим дамам XIX століття, котрі так боялися розтовстіти і мріяли зберегти витончену фігуру, що примушували себе проковтнути солітера. Чи траплялося Вам коли-небудь бачити людину, у якої всередині сидить цей жахливий паразит? Я бачив і можу Вас запевнити, що ті дами гідні називатися героїнями, мучениця краси [А запропонуй їм «помучитися» сироїдінням — не наважаться ж]. На початку шістдесятих років у мене в Парижі був чудовий друг — молодий іспанець Хосе Марія, художник і кіношник. І він страждав на це захворювання [А творча еліта хіба не повинна бути авангардом людської думки? Та цей «художник і кіношник» не зміг впоратися з елементарним паразитом всередині себе. Де гарантія, що в нього такого черв'яка в мозку не було? І потім ця людина буде знімати фільми і показувати людям як вище досягнення творчості і розуму]. Справа в тому, що, потрапивши в організм, солітер немов із ним з'єднується, живиться за його рахунок, росте і міцнішає, і неймовірно важко вигнати його з тіла, яке він поневолив і в якому йому дуже привільно живеться. Хосе Марія худнув, хоча йому доводилося безперервно їсти та пити (перш за все молоко), щоб догодити паразиту, який оселився у нього в нутрощах, інакше муки хворого ставали нестерпними [Згадаймо наш пост про молоко в контексті «Євангелія від єссеїв», в якому чітко показано на аналогічному прикладі, що цей продукт — харчування паразитів. Вливаючи в себе молоко, навіть найсвіжіше — і особливо найсвіжіше, тому що паразити теж не дурні хімію жерти! — ми годуємо всередині себе черв'яків]. Але все, що він їв і пив, не йшло бідоласі на користь і не давало ніякого задоволення. Одного разу ми розмовляли в маленькому бістро на Монпарнасі, і Хосе Марія вразив мене своїм зізнанням: «Ми з тобою часто проводимо час разом. Ходимо в кіно, на виставки, бродимо книжковими крамницями, годинами сперечаємося про політику, літературу, кіно, спільних друзів. Ти все це робиш заради власного задоволення, а от я ні. Я — заради нього, солітера. У всякому разі, у мене таке відчуття, ніби тепер я живу не для себе, я для того, хто засів у мене всередині і чиїм рабом я став».

Сумно, але цей абзац у контексті цитованої книги не про здоров'я. Це складне порівняння, яке пояснює деякі психологічні особливості певного типу творчої людини.